ЗНО

Залози внутрішньої та змішаної секреції.

Залоза
Гормони
Функції
Гіпофіз
1.Гормон росту                                    
2.Тропічні гармони
3.Вазопресин
1.Стимулює розвиток організму, впливаючи на обмін речовин.
2.Впливають на діяльність статевих залоз, щитоподібної, надниркових залоз тощо.
3.Регулює утворення сечі.
Надниркові залози
1.Адреналін, норадреналін
2.Кортикостероїди
1.Обмін речовин і адаптація організму до несприятливих(стресових) умов. Є медіаторами (речовинами, які передають збудження або гальмування з нервових клітин на інші в синапсах).
2.Регулюють обмін вуглеводів та водносольовий обмін.
Підшлункова залоза
Інсулін, глюкагон
Регулює вуглеводний обмін.
Тимус
Пептидні гормони: тимозини, тимопостини.
Стимулюють диференціювання Т- і В-лімфоцитів, а також беруть участь у регуляції життєво важливих функцій.
Щитоподібна залоза
1.Йодовані
2.Кальцитонін
1.Впливають на морфологію та функції органів і тканин, стимулюють обмін білків, жирів, вуглеводів.
2.Бере участь у регулюванні кальцієвого обміну.
Статеві залози (гонади)
Жіночі статеві гормони: естрогени(естрон, естрадіол, естріол), прогестин(утому числі – прогестерон). Чоловічі статеві гормони: адреногени ( у тому числі- тестостерон).
Стимулюють ріст і розвиток внутрішніх і зовнішніх статевих органів,, стимулюють розвиток вторинних статевих ознак. І чоловічі, і жіночі гормони утворюються як у чоловічих, так і в жіночих статевих залозах, але не в однакових кількостях.
Епіфіз
Серотонін, мелатонін, норадреналін, гістамін.
Регулюють діяльнясть інших ендокринних залоз. Зумовлюють пігментацію шкіри.

Білогічно активні речовини.

БАР - особлива группа органічних сполук різної хімічної пироди, яка регулює процеси обміну речовин, росту і розвитку організмів, - служать для впливу на особини свого або інших видів.
Гормони - органічні речовини, здатні включатись до циклу біохімічних реакцій і регулювати процеси обміну речовин та перетворення енергії.
Нейрогормони виробляються певними нервовими клітинами. Разом із гормонами регулюють обмін речовин, діяльність ендокринних залоз, пітримують гомеостаз.
Ферменти - біокаталізатори, які впливають на перебіг біохімічних реакцій.
Медіатори - фізіологічно активні речовини, які забезпечують міжклітинні взаємодії в нарвовій системі.
Антибіотики - речовини, які виробляються мікроорганізмами. Впливають на клітини інших мікроорганізмів, пригнічуючи їхній розвиток або вбиваючи їх.
Вітаміни - низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної будови, необхідні для життєдіяльності всіх організмів. Беруть участь в обміні речовин і перетворенні енергії переважно як компоненти складних ферментів.
Фітогормони - речовини, які утворюютьс
я в особливих клітинах рослин та регулюють їхній обмін речовин, ріст і розвиток.
Фітонциди - речовини, які виробляють рослини для пригнічення діяльності мікроорганізмів.
Алкалоїди - органічні речовини, в основному рослинного походження. Більшість із них отруйні для тварин і людини.

Задачі з молекулярної біолгії.

У фрагменті ДНК знайдено 1120 аденінових нуклеотидів, що становить 28% загальної кількості нуклеотидів. Скільки в данному фрагменті міститься гуанінових, цітозинових та тиміновіх нуклеотидів? Яка довжина і молекулярна маса фрагмента молекули ДНК?

Чому дорівнює загальна довжина молекули ДНК якщо в ньому 200 тис. пар нуклеотидів.

Один із ланцюгів ДНК має молекулярну масу 34155. Визначити кількість мономерів білка, запрограмованого в цій ДНК.

Молекулярна маса білка 50000. Визначити довжину і молекулярну масу відповідного гена.

Чому дорівнює довжина молекули ДНК, якщо в ній число тимінових нуклеотидів 600000, а гуанінових - 2400000?

Зустрінемось завтра 28.03 о 8.00.

                         Клітинні включення.
   У процесі життєдіяльності в клітині накопичуються поживні речовини, які частково використовуються на внутрішньоклітинні фізіологічні процеси, решта використовується як запасні продукти цитоплазмі й вакуолях. Клітинні включення – непостійні структури цитоплазми.
Види включень цитоплазми:
1.     Трофічні – краплинки нейтральних жирів, глікоген.
2.     Секреторні – округлі утворення, містять біологічно активні речовини.
3.     Ексреторні – не містять ферментів, продукти обміну речовин, підлягають виведенню із клітини.
4.      Пігментні – каротин, барвники, гемоглобін, меланін.
   Вакуолі – органели клітин, які мають вигляд великих пухирців, або порожнин, оточених мембраною і запнених рідиною. Утворюються вакуолі з бульбашкоподібних розширень ЕПС, або з пухирців комплексу Гольджі. Вони є в усіх рослинних і грибних клітинах, а також у клітинах багатьох найпростіших.
            Рослинні вакуолі оточені мембраною – тонопластом і заповнені клітинним соком. Ці речовини є проміжними продуктами обміну речовин, вони можуть використовуватися повторно в обміні речовин і є запасними. Функції: - вода, що потрапляє в результаті осмосу, сприяє розтягуванню клітин під час росту, а також регулює водний режим рослини; - пігменти, що входять до складу вакуолей, визначають забарвлення квітів, плодів, бруньок, листків; - гідролітичні ферменти вакуолей здатні розщеплювати ті чи інші сполуки( білки, вуглеводи, ліпіди); - захисну функцію виконують продукти життєдіяльності, що накопичуються у вакуолях, - відштовхують травоїдних тварин.
             Тваринні вакуолі невеликі – фагоцитозні, травні, скоротливі.
Функції: - регулюють внутрішньоклітинний тиск, виводячи надлишок рідини назовні ( у клітинах прісноводних одноклітинних тварин); - видаляють деякі розчинні продукти обміну речовин; - сприяють газообміну – надходженню води з розчиненим киснем і виведенню СО2.

Деякі хвороби людини, викликані аномаліями каріотипів[ред. • ред. код]




Поділ клітин - мітоз.https://drive.google.com/open?id=0B2wF3cTvWKJpSlc5amNnQ25rZ0E

Поділ генеративних клітин шляхом мейозу.https://drive.google.com/file/d/0B2wF3cTvWKJpbFZpNF9KWUpQU0E/view?usp=sharing

11.04.16.                                                                                               Хвороби пов'язані з порушенням обміну речовин.Найбільш типовими генними хворобами є спадкові захворювання обміну речовин або молекулярні хвороби. Їх розвиток зумовлений зміною генів, що регулюють вироблення білків. В результаті змін утворення специфічного білка порушується або зовсім припиняється. В даний час відомо більше 500 форм таких хвороб. Генні хвороби умовно ділять на три групи: 


1) розвиваються у зв'язку з виробленням білкових молекул з неправильною структурою (гемоглобінози S, C, D та інші, поширені серед народів Азії і Африки); 

2) зумовлені порушенням утворення молекули білка (гемофілія, афібриногенемія, агама-глобулінемія та ін.); 

3) пов'язані з порушенням функції білкових молекул (ензимопатії).
 Фенілкетонурія (фенілпіровиноградна олігофренія) Обумовлено відсутністю або недостатньою активністю ферменту, що сприяє перетворенню амінокислоти фенілаланіну в тирозин, який служить вихідною речовиною для синтезу гормонів щитовидної залози, адреналіну. В результаті, через недостатню вироблення білка, в крові накопичуються фенілаланін і деякі кислоти, як проміжні продукти його обміну. Надлишок цих кислот і фенілаланіну частково видаляється з сечею. Однак у великій кількості вони затримуються в організмі і порушують нормальний розвиток дитини, причому страждають нервова система, головний мозок, що супроводжується розумовою відсталістю - олігофренією. Крім того, у формуванні хвороби певну роль відіграє також порушення нормального утворення тирозину, який є основним матеріалом для виробництва гормонів: адреналіну і норадреналіну.
 Алкаптонурія 

Захворювання, що виникає в результаті порушення обміну фенілаланіну і тирозину. У зв'язку з відсутністю необхідного ферменту порушується процес утворення кислот, в результаті чого можуть дивуватися суглоби. При цьому вони деформуються, і порушується їх рухова активність, через руйнування хрящової тканини.
 Альбінізм 

Також є спадковою аномалією обміну ароматичних амінокислот (фенілаланіну і тирозину). Відсутність ферменту тирозинази порушує перетворення тирозину в діоксіфенілаланін, необхідний для утворення меланіну, шкірного пігменту. Шкіра таких дітей молочно-білого кольору з белесо-жовтуватими волоссям. При повній відсутності меланіну відзначаються просвічування райдужної оболонки, світлобоязнь, судоми очних м'язів, у вигляді спонтанних рухів очних яблук. Інтелект зазвичай залишається нормальним, хоча описують випадки глухоти у поєднанні з німотою, епілепсією, розумовою відсталістю. Прямі сонячні промені у таких дітей викликають виражене запалення шкіри.
 Хвороба кленового сиропу 

Хвороба кленового сиропу розвивається в результаті відсутності декарбоксилази, що забезпечує нормальний обмін амінокислот: валін, лейцину і ізолейцину. Порушення вироблення ферменту веде до накопичення в організмі амінокислот і продуктів їх розпаду, отравляюще діючих на центральну нервову систему. Вони виділяються з сечею і надають їй специфічний запах кленового сиропу. Уже в перші тижні життя у таких дітей з'являються судоми, блювота, ригідність м'язів потилиці, в цьому випадку дитина не може нахилити голову вперед. При цьому захворювання закінчується смертю дитини. 
Ензимопатія 

Ензимопатія виникає у зв'язку з нестачею ферменту гістідінази, що розщеплює амінокислоту гістидин. У дітей при цьому волосся світле, очі блакитні, відзначаються уповільнений розвиток мовлення, неправильна вимова слів, деяке відставання у фізичному та нервово-психічному розвитку.
 Хвороба Хартнупа 

Захворювання пов'язують з порушенням обміну триптофану, амінокислоти твірної нікотинову кислоту. У хворих розвиваються зміни, що нагадують пелагру: почервоніння на шкірі відкритих частин тіла, проте буває на поверхні всього тіла. З боку нервової системи відзначається мозжечковая розлади у вигляді відсутності координації, порушення рухів, іноді порушується психіка, виникають депресія, страх, галюцинації.
 Дефіцит ферментів печінки 

Глікогенози - це хвороби, при яких відбувається накопичення глікогену в печінці. Дефіцит глюкозо-6-фосфатази (тип 1а) або глюкозо-6-фосфаттранслопази (тип 1 в) призводить до значного зниження рівня глюкози в крові натще і через 4-6 години після їжі. У печінці - це найбільш важливий ферментний комплекс, який бере участь у вивільненні глюкози в процесі глікогенолізу (розпад глікогену).
 Розрізняють декілька типів гликогенозов. 

Перший тип глікогенозу - хвороба Гірке. Це найбільш часто зустрічається тип глікогенозу. Уже в період новонародженості найбільш помітним ознакою є збільшення печінки, яке наростає, і печінка досягає незвичайних розмірів.
 Другий тип гіпоглікемії - хвороба Помпе. Серед хвороб накопичення глікогену ця форма є найбільш злоякісною, хворі помирають в грудному віці.
 Третій тип глікогенозу - хвороба Форбса. Внаслідок відсутності ферменту утворюється ненормальний глікоген. Характерні ознаки, що з'являються внаслідок ферментного дефекту, схожі з хворобою Гірке, проте зазвичай більш помірні. І в цьому випадку печінку велика і при голодуванні знижується рівень цукру в крові. 
Галактоземия. Захворювання, пов'язане з порушенням перетворення галактози в глюкозу. Порушення виникають через відсутність необхідного ферменту, і призводить до накопичення в крові глюкозо-фосфату, отравляюще чинного на організм дитини. Для захворювання характерна тріада ознак: збільшення печінки, катаракта і затримка психофізичного розвитку. Захворювання починає розвиватися невдовзі після народження, бо дитина з грудним молоком починає отримувати лактозу, яка в кишечнику розщеплюється на глюкозу і галактозу. Першими ознаками є блювота, пронос, наростання зневоднення організму і виснаження. Печінка збільшується, в крові накопичується жовчний пігмент білірубін, через що шкіра і оболонки очей стають жовтяничними.
 Ліпідози. Спадкові захворювання, обумовлені відкладенням жирів в клітинах різних органів і тканин. До них відносяться: хвороба Тея-Сакса, хвороба Гоше, хвороба Німана-Піка та деякі інші. Всі ці захворювання характеризуються скупченням жирів всередині клітин тіла.

https://drive.google.com/file/d/0B2wF3cTvWKJpb2F1ay0zWV9RX3M/view?usp=sharing

          24.04.16. Зустрінемось у вівторок на 7-8 уроках.



24.05.16
Задачі на моногібридне схрещування.
1.Ген комолості (безрогості) у великої рогатої худоби домінує над геном рогатості. Комола корова народила двох телят, перше з яких виявилося безрогим, а друге – рогатим. Визначте можливі генотипи батьків.
2. Ген ранньоспілості ячменю домінує над пізньоспілістю. а) якими будуть рослини (F1), одержані в результаті запилення гомозиготної ранньостиглої рослини пилком пізньостиглої? б) Яким буде ячмінь у другому поколінні (F2)?  в) Які рослини можуть утворитися від схрещування однієї з пізньостиглих рослин другого покоління (F2), з гібридом (F1)?
           Етапи ембріонального розвитку



Характеристика
Тип
Губки
Кишковопорожнинні
Розмір тіла
Від 1 – 2 мм до 1,5 м
Від 1 – 2мм до 2м

Поширення
Поодинокі та колоніальні форми
Прісні та солоні водойми

Особливості
Тіло має вигляд келиха, прикріпленні до субстрату. У верхній частині розташований отвір – устя.
Тіло схоже на мішок, має два шари. Поліп – сидяча форма, гідра, медуза – вільноплаваюча стадія.

Розмноження, розвиток
Статеве і нестатеве
Вегетативне – брунькування, статеве.Є гермафродити.

Представники
Вапнякові губки, скляні губки, звичайні губки
Гідроїдні, сцифоїдні, коралові поліпи(актинія, аурелія, коренерот, червоний корал).

Значення
Очищують воду, є притулком для дрібних тварин, беруть участь в утворенні осадкових порід, використовуються в медицині
Утворюють коралові острови. Деякі медузи можуть бути небезпечні для людини.



Характеристика
Тип
Плоскі черви
Круглі черви
Кільчасті черви
Розміри
0,5 мм – 30м
0,1мм – 8м
0,5мм – 3м
Поширення
Живуть в грунті й воді, значна частина паразити тварин 
Моря, грунт, прісні водойми.Паразити.
Прісна та солона вода, грунт.
Характерні особливості
Тіло плоске, непосмуговане, сплощене,порожнина тіла відсутня.
Тришарові безхребетні з веретеноподібним несегментованим тілом,є первинна порожнина
Тришарові безхребетнііз сигментованим червоподібним тілом.
Розмноження
Статеве іноді гермафродити. Життєвий цикл складний
Роздільностатеві тварини. Запліднення внутрішнє.Статевий диморфізм
І роздільностатеві, і гермафродити. Розвиток і прямий ,і непрямий.
Представники
Молочна і бура планарія,печінковий сисун, ехінокок
Черевновійчасті черви, нематоди, коловертки, кінорінхи.
Піскожил, дощові черви, трубочник, п’явки
Значення
Парзитують в організмі людини спричиняючи захворювання.
Суттєво шкодять рослинам, небезпечні паразити людини та тварин.
Є кормом для риб, крабів, дощові черви відіграють важливу роль в процесах грунтоутворення.
Характеристика
Тип Членестоногі
Ракоподібні
Павукоподібні
Комахи
Розмір тіла
До 80см
Від 0,1мм до 17см
Від 0,2мм до 33см
Поширення
Вода, деякі на суші
Наземні тварини, деякі мешканці води
Грунт і прісні водойми
Характерні особливості
Тіло складається з трьох відділів: голова, груди (головагруди), черевце. Сегменти кожного відділу несуть членисті кінцівки.
Тіло поділене на головогруди та черевце. У кліщів відсутній поділ тіла на відділи. Чотири пари ходильних кінцівок.
Тіло поділене на головний і черевний відділи.На голові розміщені пара членистих вусиків, ротовітпридатки, органи зору; на грудях кінцівки: 3 пари членистих ніг і 1 – 2 пари крил; на кінці черевця – статеві і хвостові придатки, іноді жало.
Розмноження
Роздільностатеві. У деяких розвиток з метаморфозом
Роздільностатеві. Розвиток прямий крім кліщів.
Роздільностатеві. Виражений статевий диморфізм. Розвиток з метаморфозом.
Представники
Дафнія, циклоп, мокриці, креветки, лангусти, раки та краби
Павуки, кліщі, косарики,скорпіони, сольпуги
З неповним перетворенням: бабки, тарганові, прямокрилі, воші, терміти, равнокрилі, клопи; з повним перетворенням: жуки, метелики.

ТИП ХОРДОВІ
Клас Ланцетники, або Головохордові. Розмір тіла 6 – 8 см. Морські тварини. Ведуть малорухомий спосіб життя, зарившись у грунт. Спосіб живлення – фільтраційний. Тіло напівпрозоре, подовжене, сплюснуте з боків, загострене з обох кінців. Уздовж тіла йде складка шкіри, що утворює плавець. Немає голови. Хорда зберігається все життя, кровоносна система замкнена, серце відсутнє. Газообмін одночасно із живленням, частково через шкіру. Органи виділення – протонефридії. Роздільностатеві, запліднення зовнішнє. Знищують шкідливих безхребетних; є джерелом їжі для птахів і савців; амфібій використовують для лабораторних досліджень.
Підтип Черепні, або Хребетні.
Клас Круглороті (безщелепні). Розмір тіла 15 – 20см до 1м. Міксини поширені виключно в морях і океанах, ведуть виключно паразитичний спосіб життя, в’їдаючись в тіло жертви. Міноги поширені як у морських, так і прісних водоймах. Мають змієподібно видовжене тіло, що досягає 40см завдовжки. У тілі розрізняють 3 відділи: голову, тулуб та хвіст. На спинному боці 2 непарні плавці. Голова невелика, ротовий отвір знаходиться на дні присосної лійки. Запліднення зовнішнє: у міксин розвиток прямий, а у міног – з метаморфозом.
Надклас риби
Клас Хрящові риби.Розмір тіла 6см до 20м (китова акула). Живуть у морі (деякі у прісних водоймах).У них в крові розчинена сеча. Прожнинні рідини є гіпертонічними по відношенню до довкілля. При перенесенні хрящових риб в прісну воду тиск осмосу крові та інших порожнинних рідин падає, і риби швидко гинуть.
Різноманітність хрящових риб
Ряд
Акули
Скати
Кількість видів
250
350
Характерні особливості
Хижаки. Великий рот, усередені якого декілька рядів зубів – видозмінена луска. Запліднення внутрішнє. У більшості – яйцеживонародження.
Живляться молюсками. Ротовий і зяброві отвори з черевного боку. У тропічних морях живуть елекричні скати.Вони дають розряди до 200В. Запліднення внутрішнє. Буває яйцеживонародження.
Роль у природі та житті людини
Об’єкт промислу; близько 50 видів небезпечні для людини
Об’єкт промислу.
Представники
Китова акула, катран
Скат-хвостокол, манта.

Клас Кісткові риби. Розмір тіла від 6см до 9м. Живуть у всіх типах водоймищ. Зябра прикриті кістковими зябровими кришками. Кишечник утворює порожнистий виріст – плавальний міхур. Розвиток – прямий.
Клас Земноводні, або Амфібії. Це перша група хребетних тварин, які вийшли на сушу, але їх розмноження та розвиток відбуваються в прісній водоймі. Найбільша амфібія – велетенська саламандра, а найменша – отруйна жаба кубинський карлик, довжина її тіла – 8-10мм. Мешкають у всіх типах водойм. У процесі індивідуального розвитку проходять стадію водяної личинки, що дихає зябрами. У дорослих, окрім легень, як додатковий орган дихання використовується шкіра, вкрита слизом. Роздільностатеві тварини, запліднення зовнішнє. Внутрішнє запліднення спостерігається у частини хвостатих та безногих амфібій.
Ряд
Характерні особливості
Представники
Хвостаті
Тіло видовжене, стиснуте з боків, невелика голова, довгий хвіст, короткі кінцівки, іноді задні відсутні. У деяких все життя зберігаються зябра. Живляться молюсками, ракоподібними, червами, пуголовками.
Велетенська саламандра, саламандра плямиста,тритон карпатський, тритон гірський.
Безхвості
Тіло коротке, без хвоста, з довгими задніми кінцівками. Багато сухопутні тварини, а вода лише в період розмноження. Є такі, що більшу частину життя проводять у воді.
Найдрібніша – бананова жаба, найбільша – жаба голіаф, ропуха очеретяна.
Безногі
Жителі суходолу вологої тропічної зони. Червоподібне тіло, позбавлене кінцівок, рудиментарні очі, слух недорозвинений. Комах розшукують за допомогою добре розвиненого нюху.
Черв’яги, цейлонський рибозмій.

Клас Плазуни, або Рептилії. Розмір до 10м. Ведуть наземний спосіб життя, всі крокодили і багато черепах мешкають в озерах, річках, або болотах. Роздільностатеві, розвиток прямий.

Ряд
Характерні особливості
Представники
Лускаті
Тіло вкрите роговими лусками, у ящірок добре розвинені кінцівки, змії повзають на череві. Багато змій мають отруйні зуби
Ящірка прудка, ящірка зелена, ящірка живородна, кримський гекон, гекон комодський, ядозуб, вуж, гадюка звичайна.
Черепахи
Тіло вкрите кістковим панцером, з роговими щитками. Грудна клітка нерухома. Легені вентилюються задяки втягуванню і висуванню кінцівок.
Середземноморська черепаха, болотяна черепаха, слонова черепаха.
Крокодили
Водяні плазуни,мають плоске видовжене тіло, вкрите роговою лускою. Мають чотирикамерне серце, але венозна та артеріальна кров частково змішується.
Гребінчастий крокодил, нільський крокодил, міссісіпський алігатор.
Дзьобоголові
Живуть у норах. Живляться ящірками та безхребетними.
Гетерія.
Клас Птахи. Маса великих літаючих птахів не перевищує 14 – 15кг ( лебеді, грифи, дрофи) при розмаху крил до 3 – 4м ( пелікани, альбатроси). У нелітаючих птахів маса тіла більша: у пінгвінів – до 80-90кг. Найдрібніші птахи – колібрі з максимальною масою 1,6 – 2г. Мешкають майже всюди. Мають укорочене обтічне тіло, покрите пір’яним покровом. Їхні передні кінцівки перетворилися на крила. Роздільностатеві яйцеродні тварини. Запліднення внутрішнє.
Систематичні групи птахів.
Надряд
Ряди
Середовище існування
Особливості
Представники
Безкілеві
Страуси, Ківі, Нанду, Казуари
Степи, напівпустелі Австралії, Нової Зеландії, Південної Америки
Нелітаючі пиахи. Крила недорозвинені, грудина без кіля, розвинені міцні ноги; виводкові
Страуси, африканський ківі, ему, нанду
Пінгвіни
пінгвіни
Південна півкуля
Тіло обтічне, крила-ласти, Пальці на ногах з’єднані  плавальними перетинками. Під шкірою товстий шар жиру. Виводкові
Імператорський пінгвін, пінгвін Аделі
Кілегруді
Куроподібні
Мешкають в лісах та безлісих просторах
Міцні ноги, широкі крила, дзьоб короткий, добре пристосовані до бігу. Виводкові
Куріпка сіра, глухар звичайний, тетерук звичайний.
Дятлоподібні
Мешкають в лісах
Птахи-дереволази. Мають пальці, два з яких спрямовані вперед, а два – назад. Виводкові.
Крутиголовка, чорний дятел.
Гусеподібні
Водоплавні птахи. Здійснюють перельоти
Мають 4 пальці, три зних сполучені плавальною перетинкою. Сплрощений широкий дзьоб має цідильний апарат. Виводкові.
Гуска сіра, лебідь-шипун, качка-крижень, шилохвіст.
Горобцеподібні
По всій земній кулі
Зовні дуже різноманітні
Ластівки, жайворонки,синиці, шпаки.
Соколоподібні
Поширені на всіх континентах. Здійснюють перельоти.
Птахи середніх та великих розмірів. Дзьоб гачкоподібно заломлений. Пальці ніг мають гострі кігті. У падальщиків голова та частина шиї не має пір’я. Нагніздні.
Грифи, яструби, шуліки, соколи, орли.
Лелекоподібні
По всьому світу, крім Арктики та Антарктиди
Мають довгу шию та ноги. Ноги чотирипалі, три пальці з’єднані невеликою перетинкою. Нагніздні.
Коровайка, колпиця, сіра чапля, велика біла чапля.
Совоподібні
Поширені на всіх континентах
Нічні хижі птахи. Мають великі очі, бінокулярний зір, добре розвинений слух. Пір’я м’яке, тому літають вони безшумно.
Сова сіра, сова болотяна, сова вухата, сич хатній.
Сивкоподібні
Навколоводний або водний спосіб життя
Птахи невеликих і середніх розмірів (маса від 20г до 3кг). Виводкові
Люрик, мартин звичайний, якана.

Еволюція будови і функцій органів і їх систем.
Покрови тіла.
Назва таксона
Особливості будови
Тип губки
Зовнішній шар тіла складається з плоских клітин – пінакоцитів, що утворюють покривний епітелій.
Тип кишковопожнинні
Може бути зовнішній вапняний або роговий скелет (коралові поліпи).
Тип плоскі черви
Плоский епітелій з миготливими війками.
Тип круглі черви
Плоский епітелій
Тип кільчасті черви
Плоский епітелій
Тип молюски
У більшості тіло вкрите черепашками
Тип членистоногі
Тіло покрите багатошаровою кутикулою, містить хітин.
Підтип безчерепні Клас ланцетники
Тіло покрите шкірою, що складається з одношарового епідермісу і драглистої дерми. Є одноклітинні залози, що виділяють слиз
Пітип черепні, або хребетні. Клас круглороті
Тіло покрите слизуватою шкірою. В епідермісі є чисельні одноклітинні залози, що виділяють слиз.
Клас хрящові та кісткові риби
Шкіра утворена шкірним епітелієм і дермою, похідні шкіри: залози, що виділяють слиз, плакоїдна або кісткова луска.
Клас земноводні або амфібії
Шкіра складається з епідермісу і дерми, містить багато залоз і кровоносних судин.
Клас плазуни, або рептилії
Складається із епідермісу і дерми, суха, позбавлена залоз. Похідні: рогові луски і щитки, у черепах – кісткові пластинки.
Клас птахи
Шкіра тонка, суха, позбавлена залоз. Єдина залоза – куприкова. Похідні: пір’я (контурні, пухові, пух), роговий дзьоб, рогові лусочки, кігті на пальцях ніг.
Клас ссавці
Шкіра складається з багатошарового епідермісу, дерми, підшкірної жирової клітковини. Містять потові, сальні, пахучі й молочні залози. Похідні: волосся, вібриси, щетина, голки, роги й копита, кігті, нігті.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)